на жаргоне что такое лантух
лантух
Смотреть что такое «лантух» в других словарях:
Лантух — Лантух: Лантух (повязка) наpукавная повязка осуждённых активистов. Лантух рядно, веретье. Чёрт, бес (идиш; возможно, иврит). … Википедия
ЛАНТУХ — муж., южн., новорос., нем. рядно, веретье, для покрышки возоп, для просушки зернового хлеба и пр. | Большой мешок из рядна или понитка. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
ЛАНТУХ — 1) большой шерстяной мешок для овечьей шерсти. 2) веретье для покрышки возов и для просушки зернового хлеба. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910 … Словарь иностранных слов русского языка
лантух — сущ., кол во синонимов: 8 • бездарь (15) • бес (33) • мешок (64) • … Словарь синонимов
ЛАНТУХ — толстое покрывало, вытканное из конопляных ниток; по размеру иногда достаточное для того что бы накрыть нагруженный воз … Казачий словарь-справочник
лантух — а, ч. 1) Великий мішок із грубої тканини. 2) чого. Міра, що дорівнює вмістові такого мішка. || перен. Про велику кількість чого небудь. 3) перен. Неповоротка, неспритна людина. || без додатка, з чим. Уживається як лайливе слово … Український тлумачний словник
лантух — [ла/нтух] ха, м. (ў) ла/нтус і, мн. хи/, х і/ў два ла/нтухие … Орфоепічний словник української мови
ЛАНТУХ — 1). Мешок. 2). Глупый, простодушный человек … Язык Одессы. Слова и фразы
лантух — іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири лантухи … Орфографічний словник української мови
Лантухи
Смотреть что такое «Лантухи» в других словарях:
Блатной жаргон — Воровской жаргон (правильнее это явление называть «арго») социальный диалект (социолект), развившийся в среде деклассированных элементов общества, как правило, преступников. Представляет собой систему терминов и выражений, призванных изначально… … Википедия
Вертухай — Воровской жаргон (правильнее это явление называть «арго») социальный диалект (социолект), развившийся в среде деклассированных элементов общества, как правило, преступников. Представляет собой систему терминов и выражений, призванных изначально… … Википедия
Воровское арго — Воровской жаргон (правильнее это явление называть «арго») социальный диалект (социолект), развившийся в среде деклассированных элементов общества, как правило, преступников. Представляет собой систему терминов и выражений, призванных изначально… … Википедия
Воровской жаргон — (правильнее это явление называть «арго») социальный диалект (социолект), развившийся в среде деклассированных элементов общества, как правило, преступников. Представляет собой систему терминов и выражений, призванных изначально идентифицировать… … Википедия
Тюремный жаргон — Воровской жаргон (правильнее это явление называть «арго») социальный диалект (социолект), развившийся в среде деклассированных элементов общества, как правило, преступников. Представляет собой систему терминов и выражений, призванных изначально… … Википедия
Урка — Воровской жаргон (правильнее это явление называть «арго») социальный диалект (социолект), развившийся в среде деклассированных элементов общества, как правило, преступников. Представляет собой систему терминов и выражений, призванных изначально… … Википедия
Фуфло — Воровской жаргон (правильнее это явление называть «арго») социальный диалект (социолект), развившийся в среде деклассированных элементов общества, как правило, преступников. Представляет собой систему терминов и выражений, призванных изначально… … Википедия
Чмо — Воровской жаргон (правильнее это явление называть «арго») социальный диалект (социолект), развившийся в среде деклассированных элементов общества, как правило, преступников. Представляет собой систему терминов и выражений, призванных изначально… … Википедия
Шняга — Воровской жаргон (правильнее это явление называть «арго») социальный диалект (социолект), развившийся в среде деклассированных элементов общества, как правило, преступников. Представляет собой систему терминов и выражений, призванных изначально… … Википедия
ЛАНТУХ
Смотреть что такое ЛАНТУХ в других словарях:
ЛАНТУХ
ЛАНТУХ
ВАЙЛО́ розм. (перев. зневажлива й лайлива назва неповороткої, незграбної людини), ТЮХТІ́Й, НЕЗГРА́БА, ЛА́НТУХ, ТЮЛЕ́НЬ, ВЕДМІ́ДЬ, БУРМИ́ЛО, МАМУ́ЛА, БА. смотреть
ЛАНТУХ
ЛА́НТУХ, а, ч.1. Великий мішок з грубої тканини.Бонковський, змолотивши графську пшеницю, наклав на п’ять возів мішків та лантухів і звелів мужикам вез. смотреть
ЛАНТУХ
ЛАНТУХ
ЛАНТУХ
-а, ч. 1) Великий мішок із грубої тканини. 2) чого. Міра, що дорівнює вмістові такого мішка. || перен. Про велику кількість чого-небудь. 3) перен. Неп. смотреть
ЛАНТУХ
лантух ла́нтух»мешковина, мешок», южн., зап. (Даль); курск., донск. (Миртов), польск. lańtuch «тряпка, лоскут», «растрепа» (Карлович, РF 2, 585). Русс. смотреть
ЛАНТУХ
-а, ч. 1》 Великий мішок із грубої тканини.2》 чого. Міра, що дорівнює вмістові такого мішка.|| перен. Про велику кількість чого-небудь.3》 перен. Н. смотреть
ЛАНТУХ
«мешковина, мешок», южн., зап. (Даль); курск., донск. (Миртов), польск. lantuch «тряпка, лоскут», «растрепа» (Карлович, РF 2, 585). Русск. слово объясняют из нем. Plantuch, Blahentuch (Бодуэн де Куртенэ у Даля 2, 609) от нем. Рlаnе, Рlаhе «вид ткани» (Гримм 7, 1882). Или, возм., из нем. Leintuch «полотно». смотреть
ЛАНТУХ
ЛАНТУХ
— толстое покрывало, вытканное из конопляных ниток; по размеру иногда достаточное для того что-бы накрыть нагруженный воз.Синонимы: бес, мешок, повязк. смотреть
ЛАНТУХ
ЛАНТУХ м. южн. новорос. немецк. рядно, веретье, для покрышки возоп, для просушки зернового хлеба и пр. | Большой мешок из рядна или понитка.
ЛАНТУХ
імен. чол. родумешок
ЛАНТУХ
толстое покрывало, вытканное из конопляных ниток; по размеру иногда достаточное для того что-бы накрыть нагруженный воз.
ЛАНТУХ
1). Мешок. 2). Глупый, простодушный человек.
лантух
Смотреть что такое «лантух» в других словарях:
Лантух — Лантух: Лантух (повязка) наpукавная повязка осуждённых активистов. Лантух рядно, веретье. Чёрт, бес (идиш; возможно, иврит). … Википедия
ЛАНТУХ — муж., южн., новорос., нем. рядно, веретье, для покрышки возоп, для просушки зернового хлеба и пр. | Большой мешок из рядна или понитка. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
ЛАНТУХ — 1) большой шерстяной мешок для овечьей шерсти. 2) веретье для покрышки возов и для просушки зернового хлеба. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910 … Словарь иностранных слов русского языка
лантух — сущ., кол во синонимов: 8 • бездарь (15) • бес (33) • мешок (64) • … Словарь синонимов
ЛАНТУХ — толстое покрывало, вытканное из конопляных ниток; по размеру иногда достаточное для того что бы накрыть нагруженный воз … Казачий словарь-справочник
лантух — а, ч. 1) Великий мішок із грубої тканини. 2) чого. Міра, що дорівнює вмістові такого мішка. || перен. Про велику кількість чого небудь. 3) перен. Неповоротка, неспритна людина. || без додатка, з чим. Уживається як лайливе слово … Український тлумачний словник
лантух — [ла/нтух] ха, м. (ў) ла/нтус і, мн. хи/, х і/ў два ла/нтухие … Орфоепічний словник української мови
ЛАНТУХ — 1). Мешок. 2). Глупый, простодушный человек … Язык Одессы. Слова и фразы
лантух — нарукавная повязка осужденных активистов … Воровской жаргон
лантух — іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири лантухи … Орфографічний словник української мови
ЛАНТУХ
ВАЙЛО́ розм. (перев. зневажлива й лайлива назва неповороткої, незграбної людини), ТЮХТІ́Й, НЕЗГРА́БА, ЛА́НТУХ, ТЮЛЕ́НЬ, ВЕДМІ́ДЬ, БУРМИ́ЛО, МАМУ́ЛА, БАМБУ́ЛА, ОДОРО́БЛО (ОДОРО́БАЛО) (ДОРО́БАЛО) (ДОРО́БЛО), КЕ́НДЮХ, ОПУ́ДАЛО, ГЕВА́Л, ГЕРГЕ́ПА діал., ТОВПИ́ГА діал.; МАКУ́ХА, КВА́ША, ЛЕМІ́ШКА, РОЗМАЗНЯ́, ТЮ́ТЯ, МАЧУ́ЛА, М’Я́ЛО, ГЛЕВТЯ́К (про незграбну й нерішучу, мляву людину); ТЕ́ЛЕПЕНЬ, ВАХЛА́К, ВАХЛА́Й, ПАТИ́КА, НЕЗДА́РА (про незграбну й малотямущу людину); МАРУ́ДА, МАРУ́ДНИК (про неповоротку й нудну людину); БЕ́ЛБАС (БЕ́ЛЬБАС), БАБА́К, БАЙБА́К, ХОМ’Я́К (про неповоротку й лінькувату людину); МУГИ́Р, МУГИРЯ́КА, ЗАМЛО́ (лайл. — про незграбну й грубу людину). Всі його товариші по роботі рухливі та спритні, один він вайло вайлом (Ю. Збанацький); — Ти не гордий, а тюхтій, — уже не дорікала, а сварила сестра (Є. Гуцало); Віднині Павло вже не буде таким незграбою перед найтоншими пориваннями її молодого серця (В. Кучер); Як це могло статися, що він досі не помічав, яка Ляля вродлива! А той лантух Василь, бач, помітив (П. Загребельний); Бойовита Мар’я останнім часом.. ремствувала на свого вусатого ведмедя (Я. Баш); От таким-то бурмилом у сільській роботі був і наш Іван Лінюх, і се була причина, що його не любили господарі (І. Франко); (Ліна:) Та йдіть-бо ви, мамула! (Я. Мамонтов); Сорокалітній, обважнілий, стягнений корсетом і неохайний бамбула з юхтово лисніючим обличчям (І. Волошин); — Хіба з отаким одороблом щось знайдеш? Тільки на вид велетень, а в ділі.. (Я. Баш); Не прийшов же отой одоробало. отой м’яло, вайло (І. Нечуй-Левицький); (Ледачий:) Ну, який же з мене кендюх? Сама шляхетна постать! (І. Карпенко-Карий); Олена зразу ж обізвала його і гавою. і опудалом, і паняком, і кендюхом (М. Стельмах); Щирі дитячі сльози чотирнадцятиріч-ного гевала чимало розважали обозників (Ю. Яновський); (Секлета Семенівна:) Ну за що ти мене образив гергепою? (М. Куліш); А вже товпига і та (Словник Б. Грінченка); Радивон по тім напустився на підлітків, зачав лаяти, ображати, надто старшого хлоп’яка — такий кевель, лентюга, телепень, макуха (К. Гордієнко); (Мотря:) Ну вже ж і парубок: кваша якась, а не парубок (М. Кропивницький); Я сердивсь, нарікав себе мазуном, лемішкою — ні, не помагає (М. Коцюбинський); Ніхто б не назвав її немною (неповороткою) й розмазнею, коли справа торкалася її роботи (Ю. Яновський); Адже кума, хвалити Бога, не тютя якась: в ту ж мить догадалася, що тут щось єсть (Марко Вовчок); (Степан:) Що ж: де жінка голова, там чоловік мачула (М. Кропивницький); — Лежить оце м’яло, оцей лежень, неначе колода. — було кричить він (І. Нечуй-Левицький); Коли б зачепитися вручну — то навряд чи цей глевтяк вирвався б з Юхимових жилавих рук (І. Ле); Було власними руками годує (мати) його, а він, телепень, тільки глита (О. Стороженко); Старий Жежеря тільки насміявся з вахлака, який втелющив собі в голову мрію стати його.. зятем (В. Речмедін); П’яне панство танцює хай, святкуючи свою дворянську усобну перемогу над вахлаєм (П. Тичина); Ну, й з тебе, патика, нічого не второпаєш (Словник Б. Грінченка); — Від війська вільний? — Не взяли, як бачите. — Ще би не бачити! Нездара з тебе! (І. Франко); Не облишив їх своєю увагою й куценький ченчик, тихоплав і маруда, отець Зосима (О. Ільченко); — А ти чого, белбас, сидиш в чотирьох стінах? (Панас Мирний); Бельбас, — приказував Сашко, — дурень кудлатий. Чорти тебе випхнули нагору (Ю. Яновський); Хто б сподівавсь, що Турн бабак? (І. Котляревський); Не хотів він уславитися, як простакуватий мугир, і стати знов посміховищем пана Потоцького (З. Тулуб); Він такий замло, поки дочвала, то й сонце зайде (Словник Б. Грінченка).
МІШО́К (зшите з шматка грубої тканини вмістище для сипких речовин і різних речей); ЛА́НТУХ, МІХ, ЧУВА́Л, РАНТУ́Х діал. (перев. великих розмірів). Зручним рухом він підхопив у грека мішок з сіллю (М. Коцюбинський); Тягали хлопці важкі лантухи зерна до засіків (П. Козланюк); За коровою йшла Гафія. На плечах несла набитий отавою міх (І. Чендей); Внизу, серед чагарників, ходили жінки, набиваючи чували сухим листям (А. Шиян).
ЛА́НТУХ, а, ч.
Бонковський, змолотивши графську пшеницю, наклав на п’ять возів мішків та лантухів і звелів мужикам везти на продаж (І. Нечуй-Левицький);
Коли треба було сіяти, він [мішок] – сішник. Коли до млина жито везти, він – лантух. Коли після обіду спати хочеться, його можна було або під грушею розіслати, або вкритися ним (Остап Вишня);
Дружина-кравчиня щомісяця тягала в тюрму великий лантух передачі (Б. Антоненко-Давидович);
Не міг [Митрофан Огієнко] відірвати очей від величезних, пошитих із нових ряден лантухів, що, мов кабани годовані, лежали впоперек на санчатах (О. Гончар);
На верхній лавці, важко повертаючись на бік, як лантух, крекче й сопе лісоруб Гутман (П. Колесник).
2. чого. Міра, що дорівнює вмісту такого мішка.
– Беріть лузгу, два лантухи. одбиральщики не зачеплять, бо нащо їм лузга? (І. Багряний);
– Кожен віз гною – зайвий лантух, а то і два зерна (І. Рябокляч);
З Голландії було надіслано кілька лантухів картоплі з тим, щоб посадити і вирощувати нову культуру в різних районах країни (з наук. літ.);
// перен. Про велику кількість чого-небудь.
Мовчки звалюються на спини дядьків важкі лантухи й зникають у темряві відчинених дверей (Б. Антоненко-Давидович).
3. перен. Неповоротка, вайлувата людина.
Тепер чорний лантух, зав’язаний довжелезним шарфом, читав газету (Олекса Ізарський);
Як це могло статися, що він досі не помічав, яка Ляля вродлива! А той лантух Василь, бач, помітив (П. Загребельний);
Цілісінькими днями ті розжирілі сколіозники лантухами вилежувалися на ліжку, тупо втикаючи в телевізор (І. Карпа);
// без дод., з чим. Уживається як лайливе слово.
[Катерина:] Що він собі думає, лантух з половою, що це йому старий режим?! (О. Корнійчук);
Пора його будити, за п’ятнадцять восьма, о восьмій зустрічаємося з усіма на Ринку, а він усе спить, лантух нещасний (Ю. Андрухович).
◇ (1) Ла́нтух (мішо́к) із кістка́ми (з маслака́ми), ірон. – дуже худа, виснажена людина.
Черевний тиф, туберкульоз і жовтуха перетворили її дужого, вродливого сина на чорний лантух з маслаками, в якому ледве тліла іскра життя (Л. Первомайський).